Ринок імпорту України 2022-2026: нова логістика, торгові коридори та фінансування

Український
імпорт

Як змінилася логістика, торгівля
та фінансова архітектура
імпорту в умовах повномасштабної
війни

Повномасштабне вторгнення у 2022 році змінило призначення імпорту: він став інструментом заміщення втраченого внутрішнього виробництва та зруйнованої логістики. У період 2022–2025 років характер попиту продиктований необхідністю підтримувати енергосистему та критичну інфраструктуру.

Щоб простежити динаміку та структурні зміни ринку, AIN підготував дослідження на основі митної статистики, відкритих даних та експертних оцінок.

Методологія

Дослідження використовує багатошарову систему джерел для верифікації інформації: дані Державної митної служби, Держстату, Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства; звіти Світового банку, ООН та Food and Agriculture Organization; коментарі аналітиків Dragon Capital, Центру економічної стратегії, Центру розвитку інновацій; дані опитувань бізнесу (індекс UBI) та аналітику логістичної компанії UTEC Logistics, а також продукту фінансування для імпортерів Done.

Основою дослідження стали 48 звітів Державної митної служби та Держстату України. Ми агрегували дані за п’ять років (2021–2025 років і три місяці 2026 року), щоб відстежити динаміку станом на зараз і для прогнозування подальшого розвитку подій. Для ширшої картинки залучили оцінки профільних аналітичних центрів.

У деяких рейтингах (топ країн і категорій товарів) ми свідомо фокусуємося на окремих категоріях товарів: електроніка, промислове обладнання й рішення для енергозалежності (сонячні панелі і системи живлення). Ми обрали ці ніші, оскільки вони стали критично важливими під час війни — саме ці групи товарів сьогодні визначають темпи відновлення інфраструктури.

До кількісних показників редакція додала аналіз логістичних маршрутів. Використовуючи дані операторів, зокрема UTEC Logistics, і звіти про роботу прикордонних переходів, ми вирахували, як зміна ланцюгів постачання вплинула на кінцеву вартість та обсяги ввезених товарів.

Спираючись на динаміку чотирьох років повномасштабного вторгнення, ми спрогнозували показники на кінець 2026-го та на 2027 рік.

У дослідженні редакція використовує кілька методів аналізу:

Класифікація за призначенням (BEC / dominant use). Класифікація базується на методології Broad Economic Categories (BEC), розробленій Статистичним відділом ООН. Вона групує товари за їхнім економічним призначенням (кінцеве, проміжне або інвестиційне використання), а не за матеріальною природою.

До проміжних (intermediate goods) належать товари, що використовуються для подальшого виробництва: комплектуючі, тканини, метали тощо. До інвестиційних (capital goods) — товари, що використовуються для створення інших товарів або послуг, наприклад, обладнання, будівельна техніка, турбіни тощо. Третя категорія, споживчі товари (consumer goods), охоплює продукцію, що задовольняє повсякденні або довгострокові потреби населення та призначена для безпосереднього кінцевого використання домогосподарствами. До цієї категорії належать одяг, побутова техніка, меблі, продукти харчування.

Товарна класифікація (УКТ ЗЕД). Аналіз за розділами та групами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності для деталізації структури (наприклад, група 27 — паливо, група 84 — обладнання).

Зміст

01 Від кризового імпорту до системного відновлення: обсяг імпорту

02 Структура імпорту України за типами товарів (2022–2025): Intermediate, Capital і Consumer goods

03 Товарна структура імпорту: динаміка імпорту та рейтинг країн і категорій товарів за роками

04 Енергетична безпека, засоби виробництва, споживчий Hi-Tech. Які імпортні товари фінансує Done

05 Середня тривалість доставки від UTEC Logistics

06 Як війна та руйнування змінили імпорт

07 Ключові категорії імпорту: електроніка, засоби енергонезалежності, будівництво, обладнання, техніка й транспорт

08 Які імпортні продукти купує споживач

09 Ритейл під час війни: електроніка, дрогері, аптеки, паливо, мода і продуктовий ритейл

10 Імпорт комплектуючих і локальна збірка

11 Локалізація виробництв

12 Як програма «Зроблено в Україні» вплинула на імпортозаміщення. Дані Мінекономіки

13 Географічна реконфігурація ритейлу

14 Чи можуть інші країни Азії замінити Китай на ринку імпорту

15 Логістика та ринок праці

16 Чому МСБ йде до логістичних операторів: власна ЗЕД-служба vs 3PL-оператор

17 Зберігання на складах

18 Як підготувати свій бізнес до залучення торгового фінансування. Чекліст для МСБ

19 Як бізнесу працювати з імпортом у стрес-сценарії. Рекомендації та прогнози

Від кризового
імпорту до системного відновлення

$73,3 млрд

склав імпорт у 2021 році

У 2022 році імпорт в Україні, який раніше був передусім економічною категорією, перетворився на інструмент виживання.

Після повномасштабного вторгнення країна одночасно втратила частину виробництв, низку ланцюгів постачання та зіштовхнулася з енергетичною кризою.

У цих умовах імпорт почав закривати потреби, які більше неможливо було задовольнити всередині країни. Це змінило сам характер попиту. Тепер бізнес і держава закуповують не те, що вигідніше, а те, що необхідно. Імпорт стає критичним елементом функціонування економіки.

Джерело: Державна митна служба України

«2022 рік — це був справжній обвал (у 2021 році імпорт склав $73,3 млрд): імпорт впав на чверть, бізнеси масово заморожували закупівлі або скорочували їх до мінімуму виживання. Далі йшло поступове, але впевнене відновлення — і вже у 2025-му номінальний імпорт перевищив довоєнний рівень і сягнув $84,8 млрд. Але важливо розуміти контекст: значна частина цього зростання — це оборонні закупівлі, енергетична реструктуризація, відновлювальні роботи»

Михайло Лейченко

директор з ІТ та аналітики Центру розвитку інновацій

На цьому тлі змінюється і внутрішня структура імпорту. Співвідношення між інвестиційними і споживчими товарами трансформується як кількісно, так і якісно. У 2022 році інвестиційні товари займають 33,6% ($15,99 млрд), тоді як споживчі — лише 10,6% ($5,02 млрд).

Структура імпорту України за типами товарів (2022–2025)
(за методологією BEC / dominant use)

Джерело: Державна митна служба України

Декоративний малюнок процесу імпортування.

«Структура імпорту впливає на формування валютно-курсової політики. Якщо в імпорті домінують товари критично необхідні для функціонування економіки, особливо в умовах війни (озброєння, товари подвійного призначення, природний газ, вугілля, інші енергоносії, енергетичне обладнання), попит на них стає низькоеластичним, тобто не реагує на зміну валютного курсу. Наразі Україна перебуває саме в такій ситуації»

Дмитро Тарасенко

економіст Dragon Capital

У 2025 році, за оцінками Dragon Capital, такий імпорт також становив майже $45 млрд, або приблизно 50% загального обсягу. Саме ця категорія перетинається з інвестиційними товарами: енергетичне обладнання, транспорт, техніка, товари подвійного призначення. Попит на них не скорочується, навіть коли погіршуються макроекономічні умови.

Натомість споживчий імпорт швидше реагує на короткострокову стабілізацію, але не формує довгострокового тренду. Саме тому його частка практично не змінюється протягом усього періоду. Навіть коли економіка частково адаптується, бізнес не переходить до масштабних інвестицій одразу. Як зазначає Тарасенко, бізнеси в кризових умовах концентруються на точкових витратах — підтримці операцій, енергетичній автономності, заміні критичних активів, але не довгострокових капіталовкладеннях.

Порівняння критичного (енергетика) та цивільного імпорту (2022–2025)

Джерело: Державна митна служба України

Водночас у довгостроковій перспективі саме інвестиційний імпорт має потенціал змінювати макроекономічний баланс. Імпорт обладнання працює або на імпортозаміщення, або на експорт, підкреслює заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко:

«У довгій перспективі інвестиційний імпорт працюватиме на зміцнення національної валюти. Споживчий же імпорт ніяк не впливає на можливості експорту виробництва в довгій перспективі»

Марія Репко

заступниця директора Центру економічної стратегії

Товарна структура
імпорту

У 2022 році структура імпорту була виразно моноцентричною: одна товарна група — мінеральні продукти — фактично формувала ядро всієї системи. Вона стабільно посідала перше місце протягом року й суттєво випереджала всі інші категорії.

У 2023 році фокус імпорту поступово зміщується від закупівлі енергоносіїв до закупівлі засобів виробництва: на перше місце виходять машини та обладнання. У 2024 році ця тенденція закріплюється. Машини та обладнання утримують лідерство, тоді як мінеральні продукти опускаються одразу на четверте місце.Після повномасштабного вторгнення країна одночасно втратила частину виробництв, низку ланцюгів постачання та зіштовхнулася з енергетичною кризою.

У 2025 році структура імпорту стає більш збалансованою і формується як трицентрична модель: котли й реактори, електротехнічне обладнання, транспорт і мінеральні продукти. При цьому енергетика вже не домінує, а стає лише однією з кількох ключових складових.

Найпопулярніші товарні групи імпорту (2022–2025)
(за розділами УКТ ЗЕД; місце за обсягом імпорту)

Джерело: Держстат, Державна митна служба України

Топ-10 категорій товарів, які найбільше зросли в імпорті з Китаю, за даними UTEC Logistics

Defense Tech: обладнання та комплектуючі для безпекових та оборонних проєктів.

Промислове обладнання: верстати, пресові машини, конвеєрні системи, пакувальні лінії тощо.

Енергетика: сонячні панелі, акумулятори, інвертори, рішення для відновлюваної енергетики.

Будівельні матеріали: конструкційні елементи, металопрофіль, ізоляційні матеріали, інструменти.

Електроніка та гаджети: майнери, павербанки, смартфони, дрони, контролери, периферія.

Healthcare та косметологія: лабораторне обладнання, апарати для діагностики, витратні матеріали, апарати/продукти для косметології.

Металургія: металеві заготовки, сплави, труби, арматура.

Хімічна промисловість: реагенти, полімери, спеціальні хімікати для виробництва.

Автомобільні запчастини: двигуни, трансмісії, деталі, електроніка для авто.

Агротовари: трактори, сільськогосподарська техніка, комплектуючі для механізації.

Звіт імпорту в Україну (січень 2026): Китай

Топ-10 категорій імпорту в Україну за січень 2026

$6 250 000

Загальна вартість
імпорту в Україну за
січень 2026 року

Дані: Держмитслужба
*статистика базується не на всьому імпорті, а на тій категорії товарів, які збільшили свою частку через повномасштабне вторгнення (техніка, сонячні панелі, обладнання тощо)

Енергетичне обладнання,
сантехніка, виробниче устаткування й споживчі товари. Які імпортні товари фінансує Done

У портфелі фінансування імпорту компанії Done домінують категорії, пов’язані з енергетичною автономністю, базовими засобами виробництва та споживчими товарами. Найчастіше йдеться про сонячні панелі, ручний інструмент і сантехніку — ці групи поєднують великі обсяги інвойсів зі стабільним попитом, який підтримується як розвитком альтернативної енергетики, так і триваючим будівництвом.

Попит на енергетичні рішення напряму пов’язаний із воєнною реальністю:

«Багато хто за відсутності світла переходить в альтернативну енергетику — встановлює інвертори, акумулятори тощо», — пояснюють у Done.

Паралельно зберігається попит на будівельні та суміжні категорії. У випадку сантехніки важливу роль відіграє широка номенклатура товарів, яка створює ризик нерівномірного продажу. Саме тому бізнес частіше використовує фінансування як інструмент управління запасами:

«Клієнти Done часто обирають гнучке фінансування, яке дає їм змогу знизити ризики, пов’язані з прогнозуванням попиту. Вони не вкладають кошти в товар заздалегідь: продукція зберігається на наших складах і закуповується лише тоді, коли на неї вже є кінцевий покупець».

Кейс Done: SMARTSYSTEMS

Імпортер аксесуарів та техніки SMARTSYSTEMS зіштовхнувся з нестачею обігових коштів, попри те, що бізнес зростав. Компанія завозила товар пізніше, ніж того потребував ринок. Done фінансували закупівлю товару на $79 тис. і забезпечили три постачання та повний супровід логістики. Це дозволило SMARTSYSTEMS завезти товар на місяць раніше, розширити асортимент і масштабуватися.

Окрім цих категорій, значну частку портфеля займають товари легкої промисловості — одяг, взуття та аксесуари (26,77%), а також побутова техніка (16,98%). Інші сегменти — електрообладнання, освітлення, товари для ремонту та автотовари — формують менші, але стабільні частки попиту.

Основні категорії товарів

Дані: Done

Ключовим фактором при виборі товарів для фінансування є їхня ліквідність. Найбільш привабливими залишаються дорогі позиції, які дозволяють бізнесу не заморожувати обігові кошти, а також швидкооборотні товари, що дають змогу швидко реалізовувати партії та масштабувати закупівлі.

Оборотність товару визначається не лише попитом на продукцію, а й географією постачання. Якщо європейські поставки дозволяють отримати товар протягом приблизно тижня, то імпорт із Китаю передбачає триваліший логістичний цикл. Водночас за умови якісного планування закупівель та управління запасами навіть такі поставки забезпечують ефективний товарообіг і безперервність продажів.

«Значні зміни в імпорті відбулися після скасування ПДВ та митних платежів на обладнання для альтернативної енергетики. Це дало імпортерам і дистриб’юторам можливість активно постачати сонячні панелі, акумуляторні системи та генератори, сприяючи забезпеченню енергетичної стійкості країни в складні часи. Паралельно спостерігалося зростання імпорту тканин для потреб військового сектору, а також збільшення обсягів ввезення автомобілів і запасних частин до них.

Для нашої компанії ключовою зміною в імпортній діяльності стало впровадження продукту фінансування поставок. У складний час для країни фінансування допомагає бізнесу ефективніше управляти ліквідністю: не заморожувати кошти в товарі та спрямовувати їх на масштабування продажів і розвиток компанії»

Наталя Урда

директорка з продажів

Кейс Done: INKOS LINE

У 2024 році компанія-імпортер медичного обладнання INKOS LINE інвестувала майже $1 млн у розвиток та масштабування бізнесу. Водночас під час роботи на міжнародних ринках виникли непередбачувані ризики, пов’язані з виконанням зобов’язань окремими іноземними постачальниками у Великій Британії, Канаді та Гонконгу. Врегулювання ситуації та повернення коштів зайняли близько восьми місяців, що вплинуло на ліквідність компанії, її фінансові показники та взаємодію з банківськими установами.

Done надали фінансування в сумі $87 тис. та забезпечили постачання й повний супровід логістики. Це допомогло бізнесу закрити валютні ризики, виконати контракти і зберегти команду.

Середня тривалість доставки (від дверей до дверей) від UTEC Logistics замаршрутами Китай — Україна та ЄС — Україна, окремо по видах транспорту: авіа, залізниця, авто

*Авіа: включає доставку від складу постачальника, час польоту, митницю та внутрішнє перевезення.

*Море: вказано час проходження основного маршруту + внутрішні перевезення. Для 2022–2023 років морські маршрути були подовжені через Суецький канал та обхідні маршрути.

*Залізниця: у 2022 році відмовились від використання у зв’язку з маршрутом через рф/Білорусь; у 2021-му була популярна.

*Авто: стандартна внутрішня доставка, додається до авіа/моря/залізниці.

Карта маршрутів
Utec Group

Авіа:

Китай/Азія → Варшава, Хан (Німеччина), Амстердам, Лейпциг → далі авто до України;

Море:

Китай/Азія → Гданськ, Констанца, іноді Клайпеда, Гамбург, Копер → авто до України.

Авіа:

Китай/Азія → Варшава, Лейпциг, Хан, Рига (чартер), покриття всієї Європи залежно від спейсів і термінів → авто до України;

Море:

Китай/Азія → Гданськ, Гдиня, іноді Гамбург → авто до України.

Як війна та руйнування
змінили імпорт

Зміна товарної структури імпорту після 2022 року є не лише результатом адаптації економіки, а прямим наслідком втрати виробничої бази, ресурсів та інфраструктури. Імпорт у багатьох категоріях перестає доповнювати внутрішнє виробництво та починає його заміщувати.

Масштаб цих втрат визначає характер імпорту. За оцінками Світового банку, станом на кінець 2025 року прямі збитки економіки України з початку повномасштабного вторгнення досягли майже $176 млрд. Непрямі втрати — включно з втраченим виторгом і доданою вартістю — оцінюються у $1,7 трлн до кінця 2026 року.

Найбільший удар на себе
беруть продуктивні сектори,
втрати, млрд $

Водночас війна змінює не лише склад імпорту, а й умови його здійснення. Морський коридор, який уже забезпечив перевезення 168,9 млн тонн вантажів, функціонує під постійними обстрілами: станом на березень 2026 року пошкоджено або зруйновано майже 750 об’єктів портової інфраструктури, атаковано 156 цивільних суден.

У результаті структура імпорту змінюється під впливом трьох факторів: втрати виробництва, руйнування ресурсної бази та порушення логістики. Саме тому зростання категорій обладнання, транспорту чи енергетичних рішень у 2023–2025 роках є не лише ознакою відновлення, а прямим відображенням війни в економіці.

Ключові категорії імпорту: електроніка, засоби енергонезалежності, будівництво, товари для відбудови

Електроніка — найчутливіша до війни категорія, яка стала проксі для адаптації економіки до блекаутів. Уже в 2022 році генератори входять у топкатегорії імпорту, але справжній злам відбувається у 2023–2025 роках: різко зростає ввезення акумуляторів та інверторів.

У 2025 році категорія демонструє стрибок до $13 млрд, що означає перехід від реактивного імпорту (генератори як швидке рішення) до системного (інфраструктура автономного живлення). Водночас стабільно високі обсяги смартфонів і телеком-обладнання свідчать, що споживчий сегмент не зникає навіть у кризі.

Динаміка імпорту електроніки (2022–2025)

Джерело: Держстат, Державна митна служба України

Динаміка імпорту засобів енергонезалежності (2022–2025), тис.$

Джерело: Держстат, Державна митна служба України

Динаміка імпорту будівельних матеріалів (2022–2025)

Джерело: Держстат, Державна митна служба України

Динаміка імпорту засобів енергонезалежності (2022–2025),$ тис.

Джерело: Держстат, Державна митна служба України

Які імпортні продукти купує споживач

«Попит на товари для енергонезалежності може зростати на +100–350% у дуже короткі періоди — залежно від ситуації з електропостачанням», — коментують у Prom.

Паралельно відбувається не така помітна, але не менш важлива трансформація — заміщення внутрішнього виробництва імпортом. Товари, що раніше вироблялися на локальних заводах, після руйнувань виробництв масово надходили з Європи: Польщі, Чехії, Румунії. Йдеться не про преміум-товари, пояснює директор з імпорту MAUDAU Євгеній Ладигін. Сьогодні імпорт тимчасово заміщує товари в категоріях бакалії, побутової хімії та засобів гігієни.

До того ж на рівні споживача формується доволі парадоксальна модель поведінки, яку Ладигін назвав «раціональним гедонізмом». З одного боку, зростає попит на товари тривалого зберігання та базовий імпорт. А з другого — сегмент «доступної розкоші», що включає імпортний алкоголь, якісну каву, професійну доглядову косметику, залишається стабільним.

Структура попиту змінювалася не поступово, а ривками, під впливом конкретних тригерів: блекаути, міграція, перебої в логістиці. Найпомітніший зсув — це поява і закріплення категорії енергонезалежності. Раніше нішеві товари — зарядні станції, генератори та супутні аксесуари — за кілька місяців стали масовим продуктом.

«Люди економлять на великих покупках, але готові платити за звичний рівень життя, який забезпечує імпортний сектор FMCG»

Євгеній Ладигін

директор з імпорту MAUDAU

Динаміка нових категорій імпорту (2022–2025)
на основі даних Prom і MAUDAU

Ритейл під час війни

Попри загальне скорочення економіки, ритейл у 2025 році залишається одним із небагатьох секторів, що демонструє системне зростання. За даними Opendatabot, сумарний виторг компаній-лідерів ринку перевищив 647 млрд грн, що на 22% більше, ніж роком раніше. Водночас поріг входу до топ-10 зріс із 20 млрд грн до 30 млрд грн, що свідчить про концентрацію ринку та посилення великих гравців.

За результати дослідження YC.Market з Retail Association of Ukraine, минулого 2025 року українські ритейлери загалом отримали виторг в 2,09 трлн грн (без ПДВ), що в абсолютних цифрах, тобто без урахування впливу інфляції, перевищило показники 2024-го на 17,6%. Якщо ж врахувати інфляцію, то чистий приріст оборотів галузі становить 9,6%, що суттєво перевищує темпи приросту ВВП.

Втім, до показників 2021 року повернулася лише третина компаній, говорить директор з ІТ та аналітики Центру розвитку інновацій Михайло Лейченко.

10 провідних ритейлерів у 2025 році

Джерело: Opendatabot Index, Opendatabot Revenue, RAU Analytics, RAU Top-10, Forbes
‍*Дані за 2024 рік

Імпорт комплектуючих
і локальна збірка

Попит на комплектуючі зростає разом із поступовим переходом від імпорту готових товарів до локальної збірки. Найчастіше імпортують електронні модулі, вузли для машин, механічні деталі чи платформи для складання, які вже в Україні збирають у фінальний продукт.

«Українські компанії дедалі більше імпортують компоненти для локального виробництва та збірки, особливо у сферах електроніки, машинобудування та промислового обладнання», — коментують UTEC Logistics.

Паралельно змінюється і структура самих імпортерів. В імпорт заходить більше малих і середніх гравців, які не купують готовий продукт великими партіями, а працюють із компонентами — під власну збірку або невеликі виробництва.

«Попит на консолідацію та збірні вантажі від дрібних імпортерів у 2025 році зріс приблизно на 18–20%. Але попит на готове обладнання, особливо промислове, також зберігається», — пояснюють UTEC Logistics.

Динаміка імпорту комплектуючих і деталей (2022–2025)

Джерело: Державна митна служба України

У компанії Drone Space Labs початкова модель будувалася на прямому імпорті компонентів у межах довгострокових контрактів із державним замовником. Ключовими позиціями були мотори та електроніка для безпілотників, а сама модель вимагала стабільності: передбачуваного попиту, чітких графіків і авансування.

Це була класична імпортна модель із довгим циклом: значні обігові кошти «заморожувалися» від моменту закупівлі компонентів до постачання готового виробу й отримання оплати. Вона працювала лише за умов контрольованих ризиків і прогнозованих строків.

Після зміни структури оборонних закупівель компанія змушена була перебудуватися. «Оскільки короткострокові контракти, як правило, не передбачають авансування, модель прямого імпорту втратила актуальність: без достатніх оборотних коштів вона не працює», — кажуть у компанії.

У результаті Drone Space Labs перейшли до роботи через локальних дистриб’юторів. Це підвищило собівартість продукції, але скоротило виробничий цикл: «Сьогодні компанія здатна виготовити продукцію протягом двох тижнів з моменту отримання замовлення — навіть без залишків компонентів на складі».

У Odd Systems модель гібридна: компанія поєднує імпорт і локальне виробництво. Частина компонентів виробляється в Україні: двигуни, контролери, відеопередавачі, рами, батареї, камери. Критичні елементи — одноплатні комп’ютери, окремі типи двигунів, цифрові відеосистеми, приймачі, пульти керування — імпортують.

«Ця модель дає баланс між доступом до глобальних технологій і контролем над продуктом»

Андрій Таганський

директор бізнесу камер (Director of Cameras Business) в Odd Systems

Імпорт компонентів дозволяє використовувати вже масштабовані рішення, які виробляються мільйонами, і не інвестувати десятки мільйонів у їх розробку з нуля. А ще — локальна збірка дає контроль якості і поведінки продукту в реальних умовах: «Ми не залежимо від “чорної скриньки” постачальника».

Локалізація виробництв

Паралельно з розвитком локальної збірки в Україні формується більш довгостроковий тренд — локалізація виробництва. На рівні економіки це проявляється як поява власних виробничих потужностей.

«Локалізація — це, мабуть, найбільш несподіваний феномен останніх років. До 2022-го це було гасло без реального наповнення, а сьогодні в індустріальних парках збудовано або будується 37 заводів»

Михайло Лейченко

директор з ІТ та аналітики Центру розвитку інновацій

Серед інвесторів — Saint-Gobain, Kingspan, Kronospan, Unilever. Факторами цього зсуву стали державні програми (зокрема «Зроблено в Україні» з вимогами локального компоненту), доступ до індустріальних парків і базова логіка ринку — хто першим локалізується, той займає нішу.

«За нашими оцінками практика локалізації набуває поширення під тиском геополітичних ризиків і необхідності побудови стійких ланцюгів постачання. Але подальші темпи будуть залежати від динаміки валютного курсу і курсової стабільності. Чим більше девальваційного та геополітичного тиску — тим більша схильність економіки до локалізації»

Роман Корнилюк

фінансовий аналітик YouControl

Як програма «Зроблено в Україні» вплинула на імпортозаміщення

Мінекономіки визначає новий тренд — пріоритетність українського виробника:

Зростання локалізації:

Очікувана вартість закупівель із вимогою локалізації (використання українських компонентів) зросла, за даними державного підприємства «Прозорро», на 109,83% у 2025 році порівняно з 2024 роком — з 75,6 млрд грн до 158,7 млрд грн.

Кількість тендерів:

Кількість лотів із вимогою локалізації зросла на 46,6% (до 12 177 лотів), що стимулює імпортерів переходити до часткового збирання або виробництва товарів в Україні.

Географічна
реконфігурація ритейлу

Географія ритейлу суттєво змінилася. Західні області — передусім Львівська, Івано-Франківська та Закарпатська — головний простір експансії. Центральні регіони, зокрема Київ і Дніпро, демонструють стабілізацію та оптимізацію мереж, тоді як Схід і Південь залишаються зонами часткового відновлення або скорочення присутності.

Динаміка ритейлу за регіонами в 2025 році

Джерело: RAU Analytics

Географічна структура імпорту України у 2022–2025 роках змінюється не стільки через появу нових партнерів, скільки через переосмислення наявних ролей. Після початку повномасштабної війни відбувається різка перебудова логістики, і це безпосередньо впливає на статистику зовнішньої торгівлі. У результаті формується модель, у якій домінують два макрорегіони — Європа та Азія, що разом забезпечують до 85–90% імпорту. Вплив інших регіонів на загальну структуру залишається обмеженим.

Географічна структура імпорту за макрорегіонами (2022–2025)

Джерело: Державна митна служба України

«З основних змін — з квітня 2022-го повне ембарго на товари з рф. Часткова заборона на певні товари діяла з 2016 року. Також на товари-аналоги, які виробляються в рф та Білорусі, але їхні аналоги завозяться з інших країн, стають суворими засоби контролю. Наприклад, на початку 2024 року потяги з мінеральними добривами походженням з Польщі вимушені були стояти на простої через заходи контролю підтвердження країни походження»

Роман Лесько

приватний митний брокер

Серед країн, які не підпадають під санкції, продовжує митний брокер, в основному діють правила конкуренції, тому хто дасть нижчу ціну, той і зможе продавати більше свого товару. Тут поза конкуренцією Китай, його товари дешеві і, попри високі логістичні витрати, можуть конкурувати з європейськими товарами.

У 2022 році Європейський Союз формує майже половину імпорту України, хоча це значення ще коливається в межах 45–50%. Уже в 2023 році частка ЄС зростає до 51% — пікове значення за весь період. У структурі топ-10 країн у 2024–2025 роках 7 із 10 — європейські. Це зростання пов’язане зі збільшенням торгівлі з європейськими виробниками, але не лише. Європа значною мірою стає основним каналом постачання товарів з усього світу через обмеження морської логістики та перебудову маршрутів.

«Руйнування виробництв всередині країни, особливо в категоріях бакалії, побутової хімії та засобів гігієни, змусило оперативно шукати заміну на європейських ринках. Те, що раніше вироблялося в Україні, тепер часто надходить із Польщі, Чехії чи Румунії. Це змінило частку імпорту в обороті на користь категорій “першої необхідності”, де раніше домінував локальний продукт»

Євгеній Ладигін

директор з імпорту MAUDAU

Паралельно з активним імпортом з ЄС закріплюється відбувається послідовне зростання частки Азії. Якщо у 2022 році вона становить приблизно 30–35%, то у 2023 році зростає до 35%, у 2024 — до 36%, а у 2025 році досягає 39%. Ключову роль у цьому процесі відіграє Китай.

Динаміка топкраїн імпорту України (2022–2025)
(млрд $, річна зміна до попереднього року)

Джерело: Державна митна служба України
*прочерк означає, що країна не входила до топ-10 імпорту у відповідному році

Джерело: Державна митна служба України

За словами митного брокера Романа Леська, багато європейських виробників переносять свої виробництва в Китай через дешевше виробництво, тому формально виробник — європейська фірма, але країна походження — Китай. Наприклад, авто Volkswagen ID.4 та Volvo S90, виробництво яких перенесли зі Швеції до Китаю.

Обсяги імпорту з Китаю за 2025 рік охоплюють широкий спектр товарів, де за сумарною вартістю лідирує категорія машин та обладнання.

Загальна вартість імпортованих з Китаю товарів у 2025 році за вказаними категоріями становить понад $19,2 млрд.

Це зростання відбувається в умовах складнішої логістики, ніж до 2022 року. За оцінками UTEC Logistics, більшість вантажів із Китаю сьогодні рухається через європейські хаби, передусім через Польщу. Ця країна нарощує обсяги імпорту з $5,55 млрд у 2022 році до майже $8 млрд у 2025 році.

За січень-березень 2026 року через кордон із Польщею пройшла найбільша кількість транспортних засобів (1,01 млн од.) і товарів (7,38 млн тонн), за даними Держмитслужби. Румунія залишається також активною — 310 000 транспортних засобів та 3,27 млн тонн товарів. Через кордон із Молдовою пройшло 2,11 млн тонн товарів.

Це відображає загальну перебудову логістичних маршрутів після 2022 року. На початку повномасштабної війни постачання з Азії переорієнтовуються на європейські хаби — Варшаву, Лейпциг, Амстердам, Гданськ чи Констанцу — з подальшою доставкою автомобільним транспортом в Україну.

Чи можуть інші країни
Азії замінити Китай на
ринку імпорту

«Зростання запитів на логістику з В’єтнаму, Індії та Індонезії є, але ці ринки поки що не стали масовими через сильну конкуренцію з Китаєм. Інші фактори, які уповільнюють розвиток, — логістичні складнощі, сертифікація продукції та мовний бар’єр. Проте це питання лише часу й обсяги можуть зрости», — зазначають в UTEC Logistics.

За словами представника Посольства В’єтнаму в Україні, в останні роки двостороння торгівля між В’єтнамом та Україною демонструє відновлення після періоду перебоїв, спричинених геополітичними та глобальними економічними коливаннями. Так, у 2023 році оборот двосторонньої торгівлі досяг приблизно $592 млн; ʼу 2024 році він зріс до $856 млн; а до 2025 року перевищив позначку в $1 млрд.

На думку Посольства В’єтнаму, Україна може стати важливим виробничим і транзитним центром для в’єтнамських підприємств у Східній Європі, особливо в умовах, коли глобальні ланцюги постачання перебувають у процесі реструктуризації з метою диверсифікації та розподілу ризиків.

Наразі до основних товарів або товарних груп, які В’єтнам експортує до України або планує збільшити їх експорт відносять:

Кава

Морепродукти

Рис

Спеції

Товари легкої промисловості, зокрема текстиль і взуття.

Для відбудови України планують розширити категорії товарів, зокрема:

Пластикових матеріалів

Будівельних матеріалів

Товарів першої необхідності;

Різних виробів легкої промисловості.

На цьому тлі контрастує динаміка пострадянських країн. У 2022 році вони забезпечують майже 14% імпорту України. Однак уже в 2023-му ця частка падає до приблизно 2%, а у 2024–2025 роках — до рівня майже 1% і менше. В абсолютних значеннях імпорт із цих країн скорочується з $8,54 млрд у 2022 році до менш ніж $1 млрд у 2025 році. Це є одним із найбільш різких структурних зсувів у зовнішній торгівлі України за весь період — падіння понад 90% за 3 роки.

Імпорт із пострадянських країн (2022–2025), млрд $

Джерело: Державна митна служба України

Найбільш показовим є приклад росії. У 2022 році імпорт із неї становить $5,55 млрд, що дорівнює приблизно 9% загального імпорту. З 2023-го динаміка імпорту з країни-агресора скорочується до 99,7% і, фактично, припиняється. Подібна ситуація спостерігається і з Білоруссю, де імпорт скорочується з $1,42 млрд у 2022 році до кількох мільйонів у 2025 році.

Попри формальне зростання імпорту з росії у 2025 році (+50%), ці цифри не означають відновлення торгівлі. Йдеться про особливості обліку митної статистики, пояснюють у Держмитслужбі — у статистику можуть потрапляти товари, які фізично були ввезені в Україну ще до 24 лютого 2022 року, але з різних причин не були оформлені в митному режимі імпорту.

Логістика та ринок праці

Едуард Шевченко, головний фахівець митної справи Асоціації імпортерів і декларантів України, пояснює, що коли почалася повномасштабна війна, усі вантажопотоки, які заходили через Одеський та Ілічівський порти, перетягнулися на Захід України. Збільшилося навантаження на західні кордони: це Словаччина, Польща, частково Румунія. Ці пункти не були розраховані на таке навантаження, пояснює експерт.

«Вони заточені на ту кількість вантажного транспорту, який роками їхав по вантажопотоках з Європою. З Європою у нас завжди було 15% від спільного імпорту. Із загрозою для одеських портів цифра збільшилася до 85%. А це передусім митники, яких не вистачає за причиною, про яку мало хто говорить, — мобілізацією»

Едуард Шевченко

головний фахівець митної справи Асоціації імпортерів і декларантів України

Щодо проблем логістики, то дефіцит водіїв — одне з ключових вузьких місць у 2024–2025 роках. Це не єдина проблема в логістиці, але одна з найболючіших, бо прямо б’є в спроможність виконувати перевезення вчасно.

«Нестача водіїв у транспорті/логістиці через мобілізаційний фактор сягала майже 25%. Плюс є ризик “невозвратів” водіїв після виїзду, що також впливає на ринок»

Віктор Берестенко

президент Асоціації міжнародних експедиторів і представник ТОВ «Інтер Транс Логістикс»

Гостро стоїть і питання зарплат. «Зарплати в митників від 18 000 до 26 000 гривень з преміями — це смішно», — говорить Едуард Шевченко.

Станом на березень 2026 року, за даними платформи Work.ua, середня заробітна плата митного спеціаліста в Україні становить 30 500 грн (у квіті 2023 року сума становила 20 500 грн, у квітні 2024-го — 22 500 грн, у квітні 2025-го — 27 500 грн).

Динаміка заробітної плати, дані work.ua, (2023–2026)

«Що ще є проблематикою? Коли відключають світло, митні бази не працюють, тобто не можна оформитись. Якщо розширювати смуги пунктів переходу без відсутності світла, головної роботи серверів, які розташовані в Києві, оформлення стане неможливим. На паперову форму ніхто не переходитиме, тому що зникне форма єдиного контролю. Друге: якщо повітряна тривога, митник не має права працювати. Тут може допомогти диджиталізація, наприклад, роботизовані системи [у березні 2026 року українська митниця запровадила механізм автоматизованого проходження митниці: наразі для бізнесів із найвищим рівнем довіри митних органів — для авторизованих економічних операторів. — ред.]», — головний фахівець митної справи Асоціації імпортерів і декларантів України.

На думку митного брокера Романа Леська, найкращий спосіб побороти черги — відкривати нові пункти пропуску (наразі їх 204 по всьому кордону), наприклад, Нижанковичі — Мальховичі (Польща), який відкрили в грудні 2024 року для розвантаження сусіднього Шегині-Медика, і впровадження нових електронних сервісів, що дозволяють в електронному форматі ставати в чергу на кордоні («єЧерга»).

Едуард Шевченко натомість вважає, що розширення інфраструктури, відкриття нових пунктів пропуску чи збільшення кількості смуг кардинально не розв’язує проблеми.

На його думку, єдиний фактор, який може змінити ситуацію, — це участь приватного бізнесу: коли бізнес інвестує в логістику, створює термінали та зацікавлений у швидкому обігу товарів, тоді з’являється реальний стимул оптимізувати процеси, залучати митників і створювати кращі умови для оформлення вантажів.

Чому МСБ йде до логістичних операторів, власна ЗЕД-служба (власний відділ) vs 3PL-оператор (компанія-підрядник)

З 2022 року відбулася ще одна важлива зміна: малий і середній бізнеси стали менше «гратися в самостійність» у складних ланцюгах. Якщо до повномасштабної війни багато хто будував ЗЕД на «власних руках»: один менеджер + брокер «за знайомством» + перевізник, то після 2022-го стало зрозуміло, що помилка в ланцюзі коштує не просто грошей, а зриву постачання, виробничої паузи або втрати клієнта, а може й бізнесу, пояснює Віктор Берестенко.

«Для малого та середнього бізнесу вирішальне — передбачуваність та надійність: щоб розуміти, вантаж приїде, а якщо щось “ламається” — є план В/С/Е. Після 2022-го бізнес став менше експериментувати й більше купувати стійкість/надійність: або повний аутсорс, або пакет сервісів, так як ціна помилки в логістиці зросла в рази»

Віктор Берестенко

президент Асоціації міжнародних експедиторів і представник ТОВ «Інтер Транс Логістикс»

Ганна Крапивна, заступниця генерального директора з комерції та маркетингу Meest China, пояснює, що малий і середній бізнеси є найбільшим драйвером переходу на 3PL. Це напряму пов’язано зі зростанням e-commerce. Бізнес більше не може дозволити собі завозити великі обсяги «на склад і чекати». Натомість з’являється потреба швидко обертати асортимент і мінімізувати залишки. Саме тут 3PL дає критичну перевагу — гнучкість.

«Для ринку це означає перехід до нової моделі імпорту, ключовими аспектами яких є: менші партії, вища частота постачань, більша залежність від логістичних партнерів. І навіть компанії, які розвивають власну ЗЕД, не відмовляються від 3PL, адже інтегрують це у свою операційну модель. Як висновок, 3PL у доставці з Китаю в Україну вже перестав бути опцією “для зручності”. Сьогодні це — базова інфраструктура для розвитку бізнесу, особливо в сегменті e-commerce. І найголовніше, що дає ця модель, — не лише логістику, а можливість для бізнесу залишатися гнучким у середовищі, яке постійно змінюється»

Ганна Крапивна

заступниця генерального директора з комерції та маркетингу Meest China

Власна ЗЕД-служба vs 3PL-оператор

За оцінками Meets China та опитаних митних брокерів

За оцінками групи логістичних компаній Zammler:

Власну ЗЕД-службу (або гібридну модель) варто обирати за таких умов:

Кількість декларацій: є стабільний потік від 50–60 декларацій на місяць, що забезпечує повну зайнятість штатного брокера.

Обсяг партій: можете регулярно завантажувати повні фури або контейнери товаром, який має високу прогнозованість попиту та швидку обіговість.

Специфіка бізнесу: ви — велика локальна компанія (агрохолдинг чи дистриб’ютор), якій критично важливо контролювати кожен етап логістики для забезпечення стресостійкості.

Гібридний підхід: стратегічні питання (контракти, фінанси) ви лишаєте всередині, а операційну логістику віддаєте партнеру.

3PL-оператора (повний аутсорс) варто обирати за таких умов:

Нестабільність: потік декларацій нерегулярний — аутсорс допоможе уникнути помилок через людський фактор.

Малий і середній бізнес: коли обсяги імпорту — це кілька палет або невеликі партії під реалізацію. Це дозволяє не «морозити» кошти та тестувати асортимент без великих інвестицій у склад.

E-commerce: у сегментах, де потрібна швидка зміна асортименту та мінімізація залишків на складах.

Складні ринки (наприклад, Китай): де потрібна готова інфраструктура (склади консолідації, перевірка товару), яку невигідно будувати самостійно.

Зберігання на складах

Аби не постраждати від повторних блокувань кордону, Done радять розміщувати товар на додаткових складах, якщо дозволяє маржа, а також закуповувати більше товару.

Водночас у Київському регіоні питання дефіциту якісних складських площ вже не є дискусійним.

«Причина не лише в обсязі площ як такому, а в тому, що значна частина існуючого фонду морально й технічно застаріла. Сучасний бізнес, особливо в сегментах e-commerce, 3PL та FMCG, вже не може ефективно працювати в приміщеннях, які проєктувалися під іншу логіку ринку. Якщо раніше склад сприймався переважно як місце зберігання, то сьогодні це повноцінна інфраструктура для швидкої, точної й безперебійної логістики. Саме тому критичними стають не лише квадратні метри, а характеристики самого об’єкта: висота для сучасних стелажних систем, навантаження на підлогу, стабільні енергетичні потужності для автоматизації, якісна інженерія, температурні режими, можливість адаптації під конкретні операційні процеси орендаря. У багатьох старих хабах цих параметрів або немає взагалі, або їх неможливо забезпечити без непропорційно дорогих реконструкцій», — пояснює Андрій Савчук, COO компанії Hub Logistics.

Власна ЗЕД-служба vs 3PL-оператор

сучасні інституційні об’єкти, які відповідають вимогам великих системних клієнтів.

компромісні проєкти, де девелопер намагається зменшити стартові витрати, економлячи на конструктиві, інженерії або технічних параметрах.

На етапі будівництва така модель може видаватися привабливою, але в реальній експлуатації часто обертається вищими операційними витратами, обмеженням для автоматизації та втратою гнучкості для майбутнього масштабування. У цьому контексті все більше професійних гравців дивляться на склад не як на допоміжний актив, а як на частину критичної бізнес-інфраструктури. Для них важлива не лише орендна ставка на вході, а й повна вартість володіння або користування об’єктом упродовж багатьох років. І саме тут виграють ті проєкти, які одразу закладають правильні технічні рішення та можливість built-to-suit адаптації під конкретного користувача.

Західні хаби

«Нова стратегія — це дроблення: замість одного складу на 20 000 м² бізнес шукає чотири об’єкти по 5 000 м² у різних частинах України – наприклад, у Київському регіоні, Центрі та на Заході», — коментують в одному із західних хабів.

Попри те що Польща стала ключовим транзитним вузлом, вона не перетворилася на повноцінну альтернативу українській складській інфраструктурі. Зберігання за кордоном подовжує логістичний ланцюг і ускладнює операції, тому бізнес намагається швидше заводити товар в Україну і працювати вже з локальних хабів. Навіть у західних регіонах країни не зріс попит на довгострокове зберігання. Система працює в режимі швидкого обігу, але не накопичує запаси.

Водночас змінюється логіка розміщення запасів, які бізнес намагається децентралізувати. Якщо раніше великі компанії прагнули мати один великий сортувальний склад для економії на адмініструванні логістики, влучання в складські об’єкти зруйнували цю логіку.

Як підготувати свій бізнес до залучення торгового фінансування. Чекліст для малого та середнього бізнесів

«Якщо клієнт просить невеликий інструмент, то і вимоги будуть іншими, ніж для великого фінансування», — кажуть в «Ощадбанку».

Універсального мінімального обігу не існує. У корпоративному сегменті орієнтиром є виторг від 1,5 млрд грн, для менших компаній усе залежить від конкретної потреби та суми фінансування. Пакет документів формується індивідуально, а фінансова звітність аналізується за стандартними підходами.

Перевірка прозорості та репутації (етап KYC). Це перший і найважливіший фільтр, який банк застосовує ще до аналізу фінансів.

Забезпечте прозору структуру власності: у структурі не повинно бути підсанкційних осіб або груп, пов’язаних з олігархами.
Підтвердьте ділову репутацію: переконайтеся, що компанія є публічною та готовою до перевірок.
Проаналізуйте кредитну історію: відсутність історії не є проблемою. Якщо є негативна історія, підготуйте обґрунтування.

«Якщо негативна кредитна історія сталася, наприклад, через початок повномасштабної війни, ми це враховуємо. Якщо клієнт просто не обслуговував борги без пояснень — це вже сигнал для відмови», — кажуть в «Ощадбанку».

Підготуйтесь до фінансової звітності. Вимоги до звітності для торговельного фінансування аналогічні вимогам для звичайного кредиту.

Зберіть баланс: необхідні дані за останні шість звітних періодів.
Підготуйте розшифровки: деталізація до фінансової звітності станом на останню звітну дату.
Перевірте фінансові показники: банк звертатиме увагу на співвідношення боргу до прибутку (Debt/EBITDA) та спроможність обслуговувати відсотки (Interest Coverage).
Оцініть власний капітал: бажано, щоб він складав 20–30% від валюти балансу.

Найчастішою причиною відмови є слабкий фінансовий стан (надмірне боргове навантаження) і непрозора власність.

У Sense Bank кажуть, що вимоги до пакету документів для отримання торгового фінансування аналогічні звичайному кредиту. Щодо відсотку власного капіталу бажаного для отримання фінансування, точіткої вимоги немає. Проте власний капітал компанії має бути позитивним (цього вимагає також і НБУ).

Коли поточного товарообігу не вистачає для банківського фінансування, у гру вступають альтернативні джерела, як продукт фінансування імпортерів Done.

Обґрунтуйте угоду та вибір інструменту. Пакет документів залежатиме від типу вашого запиту

Перевірте відповідність діяльності: товар, що імпортується або фінансується, має відповідати вашій основній господарській діяльності (наприклад, агропідприємство купує обладнання для переробки).
Підготуйте фінансову модель (для проєктів): Якщо ви плануєте закупівлю обладнання через акредитив або проєктне фінансування, обов’язково потрібна майбутня фінансова модель.
Для короткого фінансування достатньо лише звітності.
Визначте обсяг потреби: Чітко сформулюйте суму (ліміт). Хоча орієнтиром для МСБ часто є обіг  від 50 млн грн, банк розглядає кожен кейс індивідуально, залежно від розміру гарантії чи акредитива.

Комунікуйте з банком

Ознайомтеся з інструментами: вивчіть різницю між акредитивом, гарантією та факторингом, щоб розуміти їхні переваги (наприклад, акредитив дозволяє не авансувати товар до його надходження на митницю).
Зверніться за консультацією: не бійтеся складності інструментів. Банк допомагає малому та середньому бізнесу прописувати умови контрактів.

Як бізнесу працювати з імпортом у стрес-сценарії. Рекомендації та прогнози. Погляд UTEC Group

До 2030 року імпорт в Україну трансформується відповідно до двох ключових факторів: тривалості воєнних дій і темпів повоєнного відновлення. Проте в обох сценаріях логістична компанія UTEC Group виділяє, що роль міжнародної логістики для української економіки лише зростатиме.

«Після завершення війни обсяги імпорту товарів військового призначення поступово скорочуватимуться, хоча повністю цей сегмент не зникне. Натомість зростатиме попит на імпорт промислового обладнання, будівельної техніки, рішень для металургії та енергетики — усього, що буде необхідним для відбудови країни та запуску нових виробничих потужностей»

Андрій Ткачук

засновник і власник UTEC Group

Окремим драйвером, виділяє він, стане відкриття та інтеграція українського бізнесу в європейські ринки. Це стимулюватиме не лише імпорт, а й розвиток експорту, особливо у виробничому, аграрному та індустріальному секторах. Українські компанії активніше виходитимуть на міжнародні ринки, а отже, зростатиме потреба в якісній, швидкій і передбачуваній логістиці.

«Водночас стабільно високим залишатиметься попит на товари широкого вжитку. Споживчий імпорт продовжить бути важливою складовою ринку, а спрощення митних процедур, зокрема безмитне оформлення окремих категорій товарів, таких як енергетичне обладнання, додатково стимулюватиме ці потоки»

Андрій Ткачук

засновник і власник UTEC Group

Ще один важливий фактор, на думку засновника та власника UTEC Group, — технологічний розвиток: «Технології, що розвивалися для військових потреб, поступово знаходять застосування в цивільних галузях. Зокрема в агросекторі, безпеці, інфраструктурі та автоматизації. Це формуватиме новий попит на імпорт високотехнологічного обладнання та комплектуючих і стане додатковим драйвером економічного зростання».

З погляду логістичної інфраструктури, після відкриття повітряного простору можна очікувати швидке відновлення авіаперевезень і повернення морської логістики в Україну. Ба більше, міжнародні гравці вже демонструють зацікавленість у виході на український ринок одразу після відкриття аеропортів. Це означає, що Україна має всі передумови, щоб стати важливим логістичним хабом у регіоні, говорить Андрій Ткачук.  

Якщо ж воєнні дії триватимуть довше, український ринок все одно не зупиниться.

Андрій Ткачук

засновник і власник UTEC Group

«За останні роки бізнес продемонстрував надзвичайну адаптивність, а логістика — здатність швидко перебудовувати маршрути та знаходити рішення навіть в умовах високої невизначеності. Ми спостерігаємо зростання попиту в категоріях, які раніше не були характерними для кризового періоду, зокрема в сегменті промислового обладнання. Це свідчить про те, що економіка продовжує працювати та формує попит на імпорт навіть у складних умовах»

Авторки

Тетяна Семаковська, Євгенія Цаценко

Редактори

Юлія Бондар, Олександр Стрельников

Літературна редакторка

Вікторія Оліщук

Артдиректорка

Поліна Цай

Продюсерка

Вікторія Хоровець

Біздев-менеджерка

Анна Коротких

Дизайн та верстка

Artycoders

Digital & Tech Trends Report 2026–2027:

як бренди завойовують увагу аудиторії

Портрет Віталія Горового на синьому фоні.

Дослідження українського IT-ринку за 2014–2024 роки:

Портрет Андрія Самбора на бордовому фоні.

10 років українського Defense Tech

великий огляд ринку оборонних технологій України

Як ІТ-компанії підтримували військо у 2024 році. Фінансовий аналіз AIN

При використанні матеріалів сайту обов'язковою умовою є наявність гіперпосилання в межах першого абзацу на сторінку розташування вихідної статті із зазначенням бренду видання AIN.UA. Матеріали з позначками «Новини компаній», «Блоги» та PR публікуються на правах реклами.

Український імпорт: як змінилася логістика, торгівля та фінансова архітектура імпорту в умовах повномасштабної війни

Методологія

Зміст

Від кризовогоімпорту до системного відновлення

Товарна структура імпорту

Енергетичне обладнання, сантехніка, виробниче устаткування й споживчі товари. Які імпортні товари фінансує Done

Карта маршрутів Utec Group

Як війна та руйнування змінили імпорт

Ключові категорії імпорту: електроніка, засоби енергонезалежності, будівництво, товари для відбудови

Які імпортні продукти купує споживач

Ритейл під час війни

Імпорт комплектуючих і локальна збірка

Локалізація виробництв

Як програма «Зроблено в Україні» вплинула на імпортозаміщення

Географічна реконфігурація ритейлу

Чи можуть інші країни Азії замінити Китай на ринку імпорту

Логістика та ринок праці

Чому МСБ йде до логістичних операторів, власна ЗЕД-служба (власний відділ) vs 3PL-оператор (компанія-підрядник)

Зберігання на складах

Західні хаби

Як підготувати свій бізнес до залучення торгового фінансування. Чекліст для малого та середнього бізнесів

Як бізнесу працювати з імпортом у стрес-сценарії. Рекомендації та прогнози. Погляд UTEC Group

Від кризового
імпорту до системного відновлення

Товарна структура
імпорту

Енергетичне обладнання,
сантехніка, виробниче устаткування й споживчі товари. Які імпортні товари фінансує Done

Карта маршрутів
Utec Group

Як війна та руйнування
змінили імпорт

Імпорт комплектуючих
і локальна збірка

Географічна
реконфігурація ритейлу

Чи можуть інші країни
Азії замінити Китай на
ринку імпорту