Матеріал підготовлено за підтримки AUK
Що це означає?

Матеріал підготовлено за підтримки рекламодавця.

Матеріал підготовлено за підтримки Київстар
Що це означає?
ТЕКСТ
Анабелла Лапшина
Фото
Wirex
Дизайн та верстка
Artycoders
Продюсер
Анастасія Михалюк
Менеджер
Яна Проценко
ПредставниЦЯ Київстар
Дар’я Волкова
КРИПТОВАЛЮТИ У КИШЕНІ У КОЖНОГО
Як Wirex об'єднує цифрові та традиційні фінанси
КРИПТОВАЛЮТИ У КИШЕНІ У КОЖНОГО
Як Wirex об'єднує цифрові та традиційні фінанси
КРИПТОВАЛЮТИ У КИШЕНІ У КОЖНОГО
Як Wirex об'єднує цифрові та традиційні фінанси
КРИПТОВАЛЮТИ У КИШЕНІ У КОЖНОГО
Як Wirex об'єднує цифрові та традиційні фінанси

Від
власної соцмережі
до «держави
у смартфоні»

/          33 факти про український інтернет

33 роки тому Україна здобула незалежність і перед нею відкрилися численні можливості для розвитку, зокрема технологічного. Країна мала гарний інженерний потенціал, але водночас їй довелося прийняти й виклики: фінансові кризи, корупцію, революцію і війну, залишкову інформаційну залежність від сусідніх країн.


Попри непростий шлях, за 33 роки Україна змогла зібрати портфоліо досягнень, які сьогодні гідно конкурують зі здобутками світової спільноти. AIN презентує 33 факти про розвиток українського інтернету і технологічного сектора до Дня Незалежності України.

0
1
2
3
4
5
6
7
8
9
0
1
2
3
4
5
6
7
8
9
0
1
2
3
4
5
6
7
8
9
0
1
2
3
4
5
6
7
8
9
1990

Український прототип інтернету, Приєднання до світової мережі, поява fidonet

В Україні ще у 1980-х тривали спроби створити прототип інтернету. Київський інститут кібернетики планував відкрити на території тодішнього СРСР 50 комп’ютерних центрів та з’єднати їх один з одним за допомогою мережі. Через брак коштів цей план не реалізували. Тоді на український сегмент інтернету вплинуло створення перших трьох вузлів доступу до мережі через Москву до Фінляндії у 1990 році.

Того ж року з території України вперше до світової мережі приєднався Юрій Янковський, працівник Міжгалузевого наукового центру технології програмування «Технософт» у Києві, та його колеги. До цього тривалість передачі інформації за кордон забирала в середньому чотири години, а скоротилась до п’яти хвилин.

Пізніше, того ж 1990 року, ще один вузол доступу до мережі зʼявився в київському Палаці піонерів і школярів на вулиці Січневого Повстання (нині – Івана Мазепи). Зараз це Міжнародний центр інформаційних технологій INT.

До появи стабільної мережі «Інтернет» в Україні, програмісти з Харкова спробували запустити американську мережу для спілкування відому як Fidonet. Fidonet — міжнародна некомерційна комп'ютерна мережа, створена у 1984 році американцями Томом Дженнінґсом і Джоном Медиллом. Призначення Фідонета полягає в обміні текстовими повідомленнями в так званих конференціях користувачів, і навіть особистими повідомленнями. У 1995 році Фідонет налічував близько 37 тисяч вузлів по всьому світу.

Фідонет дозволяв під’єднатися до мережі через телефонну лінію. Однак ця мережа не мала гіпертекстових сайтів, а передача і розсилання особистих даних (файлів) не була достатньо розвинута.

В Україні Фідонет з'явився у 1990 році завдяки харківському програмісту Тимуру Циганку та його другу Олександру Деменшіну. Станції, до яких належали комп'ютери і модеми, були запущені у вересні 1990-го, на початку жовтня харківська мережа з'явилася в нодлисті (список вузлів для доставки повідомлень). Це була перша мережа Fidonet в Україні та одна з перших у СРСР.  Мережа проіснувала до 1999 року.

1991-92

«Технософт», власна доменна зона, початк українського сегмента інтернету

Навесні 1991 року компанія «Технософт»набула статусу інтернет-провайдера. Спочатку до інтернету під'єднали Київ, потім Харків. У Харкові група фахівців під керівництвом Ігоря Михайленка організувала вузол колективного доступу до мережі на базі телефонно-телеграфної станції. А вже до кінця року «Технософт» обслуговував абонентів з усіх великих міст України. Швидкість становила 2,5 кілобіти за секунду.

Восени 1991 року розпочинаються переговори про надання Україні власної доменної зони. На той час єдиним доменом колишнього Радянського Союзу був «.su». Він і досі використовується, але вважається російським доменом.

Спочатку домен «.ua». підтримувався неформально, а 1 грудня 1992 року Джонатан Постел з Адміністрації адресного простору мережі «Інтернет» делегує домен українським фахівцям Ігорю Свиридову й Олегові Волощуку. Адміністрування нового домену «.ua» відбувалося на громадських засадах. Нині домен адмініструє компанія «Хостмайстер». 1 грудня 1992 прийнято вважати початком українського сегмента інтернету.

1993

перший супутниковий канал зв'язку, перше пряме включення у глобальний Інтернет, перший дзвінок мобільною мережею

У лютому 1993 року UARNet — Українська академічна і дослідницька мережа спільно зі Шведською космічною корпорацією побудували перший в Україні супутниковий канал зв'язку (через супутник Tele-X). Tele-X — перший супутник зв'язку, який обслуговував скандинавські країни. Також він використовувався для інтернет-з'єднань у деяких університетах у Східній Європі. До того ж через цей супутник в лютому 1993 року у Львові в Інституті фізики конденсованих систем НАН України здійснили перше в Україні пряме включення у глобальний інтернет через супутниковий канал зв'язку.

Але контенту в українському інтернеті було досі небагато. До 1993 року в інтернеті були хіба що новини, чати й електронна пошта, перший український сайт з’явиться лише у 1996-1997 роках.

Втім, також у 1993 році в Україні формувався мобільний зв’язок, який потім став основою для мобільного інтернету. 16 червня відбувся перший дзвінок мобільною мережею. Розмова між президентом Леонідом Кравчуком та українським послом в Німеччині тривала 40 секунд. Стандартом стільникового зв'язку тоді був 1G, а першою компанією на ринку — UMC. Подію транслювали по телевізору, також про неї написали в газеті «Правда України».

1994

Заснування «Київстар»

В Україні заснували ще одну телекомунікаційну компанію, яка надавала послуги в форматі NMT — наземного бездротового зв'язку першого покоління. Ця компанія називалася Bridge, але незабаром її перейменували в «Київстар».

1995

перший сайт Верховної Ради України, реєстрація українських доменів

В Україні створили перший сайт Верховної Ради України (www.rada.kiev.ua), на якому було розміщено список українських інтернет-ресурсів того періоду. Це 29 київських сайтів, 5 одеських, 3 дніпропетровських, 13 харківських, 2 миколаївських, 11 львівських, 4 сімферопольських, 3 вінницьких, по одному сайту мали Донецьк, Івано-Франківськ, Ужгород, Чернівці, Хмельницький, Луцьк, Вінниця, Херсон і Тернопіль. Ці інтернет-ресурси належали технічним, науковим організаціям, установам освіти або структурам державного управління.

Згадки в мережі тодішніх українських медіа датуються 1995 роком і стосувалися інформаційних агентств, газет, журналів, телебачення і радіо. Назви мережевих ЗМІ ще не були зазначені.

У тому ж році відкрили реєстрацію доменів у зонах COM.UA, GOV.UA, NET.UA.

1996-97

корпоративна мережа інтегрованого доступу

У 1996 році більше українців отримали можливість сьорфити інтернетом. Українсько-американська компанія «Голден Телеком» створила умови для корпоративної мережі інтегрованого доступу до інтернету. Однак дозволити собі цю послугу міг не кожний. Перебування онлайн у 1996 році коштувало 30 грн за годину, що становило близько $16 (середня заробітна плата українця у тому ж році становила близько $68,45).

1998

перші онлайн-ЗМІ

У 1998 році з’явилися перші онлайн-ЗМІ, наприклад, вебсайти газети «Сьогодні» (спочатку газета «Сьогодні» була представлена за адресою www.today.viaduk.net), інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна», дніпропетровської радіостанції «Mix», черкаської телекомпанії «Альт», дніпропетровського «11-го каналу», телекомпанії «1+1». Також 1998 року заснували онлайн-газету «Електронні вісті».

1999

ЗАснування ain.ua, портал ukr.net, українськa банернa мережa

Український сегмент інтернету потроху наповнювався, великим кроком уперед став запуск перших онлайн-ЗМІ — UAToday у 1999 році, в  тому ж році заснували інтернет-видання AIN.UA. За пів року роботи AIN (тоді ще розміщувався за адресою ain.com.ua), досяг відвідуваності 400-500 читачів на день «Української правди» у 2000 році й «Електронні вісті» (www.elvisti.com). Останній був створений однойменним інтернет-провайдером. Освоєння загального українського інтернет-сегмента почалося після 1999-го, коли з’явився портал ukr.net та була відкрита реєстрація електронної пошти freemail.ukr.net.

У грудні 1999 році створили студію «Aiken» — одну з перших, де розробляли українські сайти. Назва «Aiken» була вигадана засновником 1999 року і походить від гри слів «я можу».
Також у 1999 році  інтернет‑підприємець Олексій Мась разом з однокурсником Русланом Дмитраковичем відкрили українську банерну мережу (УБМ) — один із перших бізнесів в українському інтернеті. Друзі створювали пошуковик, але зупинилися на простішому форматі. З банерних мереж в Україні починалася індустрія цифрової реклами: на одному майданчику можна було обмінюватися посиланнями для збільшення відвідуваності сайтів, там концентрувався трафік.

2000

заснування Інтернет-асоціації України, доступ до мобільного інтернету, перші компʼютерні клуби

На початку нульових президент України підписав указ, який фактично затвердив на державному рівні створення умов для забезпечення українців інтернетом.

Ще однією важливою подією стало заснування у 2000 році Інтернет-асоціації України  (ІНАУ), що об'єднала більшість місцевих провайдерів, яких на початку «нульових» уже було декілька сотень. Одночасно на ринку з'являються перші великі гравці, зокрема державний Укртелеком та приватні — Ipnet і «Воля».

Завдяки українському підприємцю Олександру Ольшанському у 2000 році засноване дочірнє підприємство ІНАУ — мережа обміну інтернет-трафіком UA-IX. Обмін IP трафіком завдяки UA-IX здійснюється між усіма учасниками мережі і забезпечує цілісність мереж українських провайдерів і обмін трафіком між ними за найкоротшими маршрутами, без виходу в закордонні мережі.

У цьому ж році компанія «Київстар» першою надала українцям доступ до мобільного інтернету. Крім того, «Київстар» вперше презентував послугу «Безкоштовні дзвінки всередині мережі».

Перші комп'ютерні клуби в Україні з'явилися також у 2000-х роках. Ці клуби, чи інтернет-кафе, як їх називали, були паралельно й копіювальними центрами. Там можна було не тільки розважитися з друзями, погравши в ігри, а й скачати з інтернету потрібну інформацію, роздрукувати чи скопіювати документи.

2001

нові технології передачі даних

Протягом 2000-2001 років провайдери поступово впроваджують нові технології передачі даних. На заміну dial-up (технологія, яка дозволяла приєднатися до інтернету завдяки телефонній лінії) приходять «виділена лінія», «асиметрична абонентська цифрова лінія» (ADSL), «передача даних через кабель» (DOCSIS) та оптоволокно. Перше оптоволоконне кільце охопило всі райони Києва і стало важливою інфраструктурою, бо локальні домашні інтернет-мережі не могли дати швидкісний вихід ні в український сегмент інтернету, ні тим паче в міжнародний.

2002

створення компанії «Воля»,  високошвидкісний доступ у Києві

У 2002 році американська інвестиційна компанія «SigmaBleyzer» (заснована вихідцями з України) викупила та почала консолідувати двох київських операторів — «Київтелемонтаж» (КТМ) та «ІнтерВідеоКиїв» (ІВК), обидва на той момент мали по 200 тисяч абонентів. На базі придбаних підприємств була створена компанія «Воля», а у 2003 році вперше з’явився високошвидкісний (128/256 Кбіт/сек) доступ на всьому правому березі Києва.

2003

Перша соціальна мережа, законодавче регулювання мережі та інформації

Також у 2003 році інтернет-підприємець Олексій Мась створив фотохостинг Infostore.org, який нагадував соціальну мережу. Ймовірно, перший успішний український проєкт такого формату. Infostore швидко перетворився на файлообмінник: туди викладали музику, відео, картинки.

Разом із розвитком інтернету відбувалося законодавче регулювання мережі та інформації в її межах. Неоднозначним став закон про регулювання прав у сфері телекомунікації, згідно з яким оператори, провайдери телекомунікацій не несуть відповідальність за зміст інформації, що передається їхніми мережами. На практиці це означало, що здебільшого окремі правовласники не могли відслідковувати поширення контенту, захищеного інтелектуальним правом, а відтак — часто позбавлені можливості захищати свої права в цифровому середовищі.

2004

90 тисяч доменів та 30 тисяч
веб-сайтів

У 2004 році кількість хостів у домені .ua перевищила 90 тисяч, кількість вебсайтів — 30 тисяч.

2005

Перша 3G-ліцензія, високошвидкісний доступ

Першу 3G-ліцензію в Україні отримує «Укртелеком», колишній державний гігант у сфері фіксованого зв'язку. Але на ринок заходять все більше дрібних провайдерів, трафік різко дешевшає.

Того ж року «Укртелеком» вводить тариф «Мережевий транзит», який забезпечує для операторів і провайдерів високошвидкісний доступ до інтернету. За спогадами СОО DATA-IX UA, за цим тарифом ціна 1 Мб інтернету складала $330, тоді як тодішня ринкова коливалась на рівні $600-1000.

Доступ провайдерів до цієї послуги зробив трафік для українців набагато доступнішим.

2006

перший 3G-оператор, 2+ млн унікального користувача

У червні 2006 року аудиторія українського сегмента інтернету складає від 2 771 675 унікального користувача.

Провайдери все частіше надають доступ до мережі за допомогою «виділеної лінії», швидкість інтернету збільшується, мережа стає все більше схожою на сучасний інтернет. Того ж року в Україні запустився перший 3G-оператор у стандарті CDMA «PEOPLEnet». Швидкість передачі даних складала до 3,1 Мбіт/сек.

Звичайно, швидкість у цих мережах була порівняно із сьогодні дуже низька. А щоб отримати доступ до інтернету, доводилося купувати або орендувати додаткове обладнання, яке працювало далеко не скрізь.

2007

більше 4 мільйонів
інтернет-користувачів

Станом на 1 січня 2007 року в Україні налічувалося більше як 4 мільйони інтернет-користувачів. А за даними TNS Україна, близько 7 млн користувачів заходили в інтернет не менше ніж один раз на тиждень.

2008

запуск компаній Genesis і MacPaw

В Україні попри світову фінансову кризу запускають компанії Genesis і MacPaw. Обидві вийшли на міжнародний рівень. Пізніше Genesis із кофаундингової IT-організації перетворився на екосистему українського бізнесу та відкрив понад 25 компаній. А програмне забезпечення MacPaw нині встановлено на кожному п’ятому пристрої Mac у світі.

2009

Заснування iforum, Департамент кіберполіції

Олексій Мась започаткував iForum — головний технологічний івент України, відвідуваність якого вже до 2012‑го перевалила за 5000 учасників. Як розповідав в інтерв’ю голова оргкомітету форуму Олександр Ольшанський, iForum з’явився випадково. У Мася була ідея відсвяткувати десятиліття Української банерної мережі разом з іншими інтернет‑ветеранами. Він збирав гроші й планував орендувати невелику яхту для туру по Дніпру. Але потім вирішив, що це занадто банально, і зупинився на думці зробити найбільшу конференцію в країні. На організацію першого iForum пішло не більше як два тижні. З моменту заснування форуму Олексій Мась входив в його організаційний комітет.

У структурі МВС України з’явився підрозділ з боротьби з кіберзлочинами. За спогадами колишнього начальника Департаменту кіберполіції Сергія Демедюка, на початку своєї історії підрозділ налічував лише девʼять працівників. Через шість років діяльності він масштабується, і вже в складі Національної поліції України почне діяти Департамент кіберполіції.

2010

відкриття офісу google,
запуск uklon

В Україні відкрився офіс технологічного гіганта Google, який очолив Дмитро Шоломко. На момент відкриття штат працівників українського офісу нараховував сім осіб. Втім, в інтернеті домен українське представництво отримало не відразу. Виявилось, що в тому ж 2006 році, коли Google почав вивчати країну, український сквотер зареєстрував ТОВ «Гоу Огле» — і під це отримав адресу Google.ua.

Компанія звернулась до суду і лише у 2011 році перемогла. Після відкриття офісу в планах Google було активізувати роботу над українськомовними версіями продукту Google, а пріоритетною метою стояв розвиток інтернет-мап і просування браузера Chrome. Сам Шоломко пропрацював у компанії 17 років.

Того ж 2010 року запустився мобільний застосунок Uklon — перший інтернет-сервіс в Україні, за допомогою якого можна було викликати таксі в онлайні, без спілкування з диспетчером. На початку своєї історії Uklon був проєктом IT-компанії Evos, розробника програмного забезпечення для диспетчерських служб таксі. Початково виклик таксі відбувався через вебінтерфейс, а вже у 2012-му зʼявилась перша версія застосунку для Android.

Uklon — це скорочена назва порталу Ukraine online, створеного співзасновниками сервісу.  На сьогодні Uklon представлений не тільки в Україні, а й в Узбекистані.

2011

Зростання it-індустрії

Обсяг послуг ІТ-аутсорсингу та розробки програмного забезпечення в Україні сягнув позначки в $1,1 млрд. За даними Національного інституту стратегічних досліджень, загальна кількість українських ІТ-фахівців того року склала 25 000 осіб, що на 20 % більше ніж у 2010-му.

2012

державна підтримка розвитку індустрії програмної продукції

Верховна Рада ухвалила Закон «Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції». Відтоді щороку центральний орган виконавчої влади з питань науки, інновацій та інформатизації мав розробляти план заходів з підтримки українського IT. Також закон запровадив моніторинг в індустрії програмної продукції. Формально це продемонструвало увагу держави до розвитку української IT-сфери і намагання взяти її під свій контроль.

2013

Революція гідності і вплив соціальних мереж на політичне і суспільне життя

Революція Гідності показала вплив соціальних мереж на політичне і суспільне життя. Адже саме з дописів у Facebook, в яких активісти закликали доєднатися до протестів, розпочалася одна з наймасовіших протестних акцій в історії України. А разом із нею — й ера онлайн-стримів від українських журналістів та активістів. Одним із першопрохідців цього процесу стала новостворена ГО «Громадське телебачення», журналісти якої вели прямі ефіри в YouTube з місця подій, висвітлюючи перебіг революції.

2014

проєкт «Інноваційна Україна»

Українські айтівці запропонували уряду підвищити ефективність роботи державних органів, зокрема і за допомогою IT. Вони презентували проєкт «Інноваційна Україна». На погляд айтівців, уряду потрібно було:

реформувати податкову систему: зберегти поточні надходження в IT-секторі і збільшити їх у майбутньому

автоматизувати й зробити публічними ключові процеси в держсекторі: закупівлі, податкове адміністрування, роботу митниці та послуги держорганів

реформувати систему освіти з покращенням якості навчання та ухвалити Закон «Про електронну комерцію»

Зі свого боку IT-спеціалісти пропонували допомогу з експертизою, базами даних і долученням до робочих процесів у відповідних проєктах.

2015

3g-інтернет по всій території укрїани, запуск prozorro

Мобільні оператори Vodafone, «Київстар» і Life:) запустили 3G-інтернет. У лютому оператори отримали ліцензії і розпочали будівництво мережі. Спочатку 3G-інтернет покривав великі міста, а згодом поширився і на всю територію України.

На той час 3G-інтернет не був новинкою на території України, але з 2007 року вважався недоступним для багатьох абонентів. Річ у тім, що у 2007 році 3G-інтернет запустив оператор «Укртелеком» на базі свого дочірнього підприємства Utel. Але ця компанія не була аж так поширеною серед українців. «Економічна правда» наводить дані iKS Consulting: на кінець серпня 2008 кількість абонентів Utel склала ледве більше за 45 000 осіб.

Також у 2015 році запустилась платформа публічних державних закупівель Prozorro. Тепер українське суспільство отримало можливість моніторити перебіг тендерів, (не)упередженість державних замовників, ціни на придбані товари і послуги. А державні органи — здійснювати купівлі та замовлення прозоро.

2016

перший некомерційний інкубатор IT-проєктів, поява uber та bolt

В Україні запустили 1991 Open Data Incubator — перший некомерційний інкубатор IT-проєктів на основі відкритих і великих даних. Метою проєкту була трансформація великих обсягів даних для того, щоб у подальшому їх можна було використовувати у створенні стартапів, що надають послуги українцям.

Крім цього, у 2016-му на ринок України виходять онлайн-сервіси таксі Uber і Bolt. Останній трохи згодом відкрив сервіс доставки їжі і прокат електросамокатів. І Uber, і Bolt доступні на платформах iOS і Android.

2017

Санкції на російські веб-ресурси, хакерські атаки на українські компанії

РНБО накладає санкції на соцмережі «Вконтакте» і «Одноклассники», а також на низку інших російських вебресурсів, серед яких «Яндекс» і mail.ru. Відповідний наказ підписав тодішній президент України Петро Порошенко.

Того ж року хакери за допомогою вірусу Petya. А уразили українські компанії та інфраструктуру. Він шифрував інформацію на комп’ютері і не надавав доступ до неї, допоки користувач не сплатить викуп. Серед постраждалих — уряд України, національна пошта, метрополітен Києва, міжнародний аеропорт «Бориспіль», Чорнобильська АЕС і третина банківських установ. Хакери атакували не лише українські, а й світові компанії. Пізніше пресслужба СБУ звітувала, що до атаки України причетні російські спецслужби.

2018

Запуск 4g-інтернету,
поява glovo

В Україні запустився 4G-інтернет. Як і у випадку з 3G, мобільні оператори розпочали з великих міст. За різними даними, швидкість 4G-інтернету коливалась від 35 до 50 Мбіт/ с.

Того ж року в Україні запустилася служба доставки їжі Glovo. Цей іспанський стартап заснував підприємець Саша Мішо, і на момент виходу на український ринок застосунок уже працював у 20 країнах світу. Нещодавно ми в AIN записали інтерв’ю з засновником Glovo і директоркою українського представництва компанії.

2019

створення Міністерства цифрової трансформації

В Україні створили Міністерство цифрової трансформації. Новий виконавчий орган державної влади став відповідати за розвиток IT-індустрії, впровадження електронного документообігу, цифровий розвиток суспільства. Його очолив Михайло Федоров, голова digital-напрямку передвиборчої кампанії тодішнього кандидата в президенти України Володимира Зеленського.

2020

«Держава у смартфоні»,
запуск «Дії»

В Україні запустили «Дію», мобільний застосунок і вебплатформу, де зібрані цифрові версії документів громадян. Це був перший крок у реалізації стратегії «Держава у смартфоні», яка передбачала цифровізацію адміністративних державних послуг. Перший реліз мобільного застосунку «Дія» містив цифрове посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

2021

штраф на український офіс Google

Антимонопольний комітет України наклав штраф на український офіс Google обсягом в один мільйон гривень. Приводом для санкції стало ненадання компанією інформації, необхідної для розслідування за заявою фізичної особи-підприємця щодо блокування його облікового запису в додатку «Google Мій бізнес». Також комітет повідомив, що розмір штрафу обумовлювався обтяжувальними обставинами, адже Google не надавав Комітету затребувану інформацію більше ніж рік.

2022

Повномаштабне вторгнення,
перші термінали Starlink

Україна отримала перші термінали Starlink від американського мільярдера, винахідника та засновника компаній SpaceX і PayPal Ілона Маска. Це відбулося в перші дні після початку повномасштабного вторгнення рф. Саме термінали Starlink стали для українських бійців джерелом швидкісного інтернету (1Гбіт/с), що дозволяло оперативно передавати інформацію з фронту та спілкуватися з рідними.

Щоправда, вже через рік позиція Маска стосовно війни в Україні стала доволі неоднозначною. Зокрема, він висміював прохання Зеленського надати допомогу українському народу, закликав до перемовин з путіним, співчував російським солдатам. А термінали Starlink помітили у продажу в росії. Детальніше про це читайте в розслідуванні OSINT-агенції Molfar.

2023

Хакерська атака на «Київстар»

На мобільного оператора «Київстар» здійснили хакерську атаку, внаслідок якої абоненти добу залишалися без повноцінного зв’язку та інших послуг, в тому числі і надання інтернет-послуг. Окрім того, дала збій робота терміналів, інших мобільних операторів і навіть система оповіщення про повітряні тривоги. Пізніше в компанії підтвердили інформацію про те, що хакери атакували ядро мережі.

2024

ші-аватар, «Резерв+», «Армія+»

Міністерство закордонних справ України почало використовувати ШІ-аватар «Вікторію» для проголошення повідомлень. Вартість розробки сягає $10 000. За задумом , вона має розвантажити роботу міністерства і зробити дипломатію більш ефективною. ШІ-аватар зачитує офіційний коментар міністерства про події, що стосуються українців за кордоном.

Того ж року Міністерство оборони України запустило застосунок «Резерв+», у якому військовозобов’язані віком від 18 до 60 років могли оновити свої облікові дані. Згодом у застосунку зʼявився QR-код, за допомогою якого можна дізнатися свій статус як військовозобов’язаного, призовника чи резервіста. Пізніше Міністерство оборони України презентувало ще одну розробку своєї команди — застосунок «Армія+», який допомагає військовим подавати рапорти в електронному форматі і не витрачати час на паперову роботу.