На природу працювати!

Матеріал підготовлено за підтримки Raketa
Що це означає?

Прихильників розумової праці на лоні природи не бракувало і до карантину. Та в часи пандемії цей формат привабив навіть тих, хто не може жити без офісної кави і своїх рідних столу та кріселка.

Ми знайшли шістьох поціновувачів роботи на свіжому повітрі й попросили їх розповісти про свої улюблені локації, фішки та те, як і чим перекусити, коли кухня зовсім не за два кроки від робочого місця. Робочі дні наших героїв рятує від голоду Raketa. Це український сервіс доставки, що працює у 25 містах України. Де б ви не були: вдома, в офісі чи навіть в парку — Raketa доставить ваші улюблені страви, а відтепер і з «МакДональдз». Зробіть замовлення, зачекайте на кур'єра — і продовжуйте вриватися у робочий день!

На карті зображено покриття доставки Raketa по Києву.
Натискайте на точки, щоб прочитати історію героя про його роботу у відповідному районі.

Льоша
Іщенко

Кілька тижнів тому я переїхав на Дружби Народів. Поруч Ботсад, тож я придбав абонемент туди й кожного разу відкриваю для себе нову локацію для роботи. Тут просторо, свіжо, затишно, а головне — під рукою завжди є соковиті абрикоси!

Містом я пересуваюся пішки, на велосипеді або на метро. В будь-якому районі насамперед згадую місця, де можу «залипнути».

Зразкове місце для «залипання» має такі ознаки:

Відчуття — має бути прикольно. Наприклад, працювати на дереві — прикольно;

Люди навколо. Важливо щоб вони допомагали, а не заважали;

Віддаленість. Спот для роботи має бути не далі ніж за 10 кілометрів від місця, де я перебуваю в момент вибору.

Я storymaker. Вигадую історії про людей і бренди, створюю для них новий досвід і враження, а тоді перетворюю це в контент.

Коли я працював телевізійним репортером, то мав багато відряджень, здебільшого у гарячі точки на Сході. Тоді й звик до польових умов, нестабільного інтернету та роботи навіть під обстрілом. Цей досвід навчив мене не метушитися, робити те, що повинен і не перейматися тим, що буде після того.

Локація: Київ, Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка
Давно практикує роботу на природі та вважає її своїм стилем життя

Завжди маю з собою «равлика» — так друзі та близькі звуть мій рюкзак, у якому у мене мінібудинок. Всередині є все, що може знадобитися для автономної роботи: ноут, купа зарядок і дротів, телефон для зйомок, стабілізатор, аудіосистема, блокнот, вода, щось смачне, змінна білизна та футболка і аптечка.

У перервах між підходами до роботи, я перекушую фруктами або горіхами. Коли результату досягнуто, дозволяю собі чітміл: можу з'їсти піцу, пасту, фалафель або шоколадку. Зараз вибудовую звичку щоразу куштувати щось нове і записувати відчуття від їжі. Шукати нові смаки дуже допомагає доставка.

Якщо хочеться смачненького, а в рюкзаку немає чим перекусити — завантажуй Raketa.

Сьогодні в Льоші суші-найтрій. В його замолвенні з Flagman плато суші та рол «Боніто».

Аня
Озерчук

Речі, які я постійно беру на зйомки: SPF-крем (носи та плечі згорають завжди), багато води, серветки та музична колонка для настрою. Ідеально взяти ще й людину, яка носитиме всі ці речі (сміється). Інколи для фотосесій необхідна ще й пляшка ігристого — дуже допомагає розслабитися героям і розрядити обстановку.

Часом після фотосесії треба терміново сідати та обробляти фотки — тоді працюю, де прийдеться. Та й у звичайному ритмі, щоб обробити фото я виходжу в кафе. Вдома надто багато відволікаючих факторів, а тут можна спокійно працювати кілька годин і ніщо не заважатиме.

Якщо ж під час роботи зголоднієш, то завжди можна поїхати в кафе або замовити доставку. За час карантину я навчилася обідати в машині. Шкода лише, що ресторани в центрі майже не доставляють на Троєщину. Але Київ росте, і поступово й тут з'являються хороші місця зі смачними позиціями.

З моєю професією до ідеї роботи на свіжому повітрі не доводилось «приходити» — де потрібно фотографувати, там і працюю. Переважно я роблю фешн-зйомки для брендів або індивідуальні фотосесії. І доки є можливість, то всі хочуть працювати надворі. Буває таке, що приїздиш на зйомку, а тут дощ. Звісно, можна імпровізувати, та якщо є чітке ТЗ — така історія не спрацює. Робота зупиняється.

Серед переваг роботи на відкритому просторі — відсутність часових обмежень, як це буває в студії, завжди нові локації та постійна зміна обстановки. Для мене це важливо.

Локація: Київ, «Нова Лінія» на Троєщині
Фотографує впродовж 12 років, переважно на природі

Ані до смаку азійська кухня — вона замовила гарячий рол з вугрем і локшину Фунчоза з овочами в SushiOp.

Ната
Оліферович

Парк — ідеальне місце, якщо потрібно вигадати ідею для проекту. Але коли маю 100500 дрібних завдань та п'ять важливих дзвінків, тут надто складно сконцентруватися. Бо от позаду бігає білочка, і взагалі в штани залізла мураха саме тоді, коли ти плануєш провести скайп-кол з клієнтами. Робити такі «вилазки» дуже корисно, щоб змінити обстановку, але постійно працювати так я б не хотіла: падає концентрація. Тому офіс я ні на що не проміняю.

Мої поради для тих, хто хоче попрацювати на природі: зарядіть усі девайси та не одягайте білі джинси!

Під час карантину мені набридало сидіти вдома весь день. Моя звична буденна рутина: сніданок, подкаст, який допомагає прокинутися дорогою на роботу і початок робочого дня. Тоді як на карантині прокидаєшся й одразу до роботи — це дико дратувало. Недалеко від мого дому розташований парк КПІ, тому почала працювати тут. З карантином студентів, а з ними й галасу, суттєво поменшало. Мені подобається тутешня архітектура — завжди приємно завтикати на якийсь красивий елемент будівлі та трохи розвантажити мозок.

Локація: Київ, Парк КПІ
Відкрила для себе роботу на природі ще до карантину, але тепер вважає її ідеальним способом втекти від людей та побути з собою

Поїсти я люблю смачно та корисно, тому варіант «швидко перехопити бутер з супермаркету — не підходить. Завжди беру з собою щось типу горішків, фруктовий хліб та йогурт. Доставка рятує, коли тобі вже лінь думати, де знайти їжу. Завжди можна знайти щось за ціною близько 150-200 грн (а це стандартна ціна одного обіду).

Закінчилися горішки? Не працюй голодним.

Сьогодні Ната взяла їжу з собою, тож може замовить щось на вечерю.

Валерія Шарапа

Працювати поза стінами будівель я почала ще у шкільні роки. Якось вирішила, що домашку сьогодні робитиму в парку біля школи. Це було вдалим рішенням, адже я не лише швидко виконала завдання, а й вперше отримала від цього задоволення.

Зараз, поки тепло, ми з колегами часто практикуємо брейншторми на свіжому повітрі. Тож для мене це звичне середовище, щоб генерувати ідеї. Одного разу свіжий паросток, що пробивався крізь землю надихнув нас на назву бренду.

Локація: Ірпінь, парк «Дубки»
Працює на природі час від часу, за можливості

Я живу в Ірпені, тут багато парків. Один з них, «Дубки» — найзатишніший, на мій погляд, зовсім недалеко від мого будинку. Тут хороший інтернет та багато місць в тіні дерев, де можна впасти з ковдрою і не засвічувати екран ноута. Незручно хіба у вихідні дні, бо багато людей збираються на пікніки, а мені потрібен простір, щоб зосередитися.

Здебільшого я працюю віддалено, тому кілька разів на тиждень точно виходжу в парк. Це моє нове місце сили, яке допомагає стати більш продуктивною. До речі, я не одна така, тож зауважу, що парк — ще й непоганий нетворкінг. Наприклад, минулого року я познайомилась з дівчиною-художницею, яка намалювала мене в процесі роботи. Було дуже приємно! Ми обмінялися контактами й досі спілкуємося.

На жаль, не завжди вдавалося взяти з собою поїсти. Тому час роботи залежав від того, наскільки я голодна, а далі доводилося шукати де б перекусити. Доставка їжі стала величезним плюсом, бо тепер можна повноцінно працювати на природі з перервою на обід. Вибір місць для замовлення поки невеликий, але дещо смачненьке для себе я вже пригледіла.

Лэра обрала доставку з Cup of Chia, тож має на обід бургер та чіа пудінг.

Олександр
Пустовий

Якщо порівнювати роботу в парку і вдома, то перший варіант для мене більш продуктивний. Все тому, що вдома завжди є ліжечко. І це халепа. Додаткові переваги парку: тут можна знайти смачну каву, прогулятися і не відволікатися на домашні справи.
Коли ти розробник, то фізично не можеш працювати вісім годин без перерв. Спина не витримає, та й важко бути зосередженим весь час, починаєш прокрастинувати. Під час роботи в парку можна встати з «робочого місця», пройти 30 метрів і одразу ж впіймати нову ідею та знову впасти неподалік, щоб продовжити працювати. Брати з собою навушники, як на мене, не варто — звуки природи лише допомагають.

Як тільки почався карантин, я почав працювати у парку поряд з домом. Вдома саме тоді зламався кондиціонер, тому парк став для мене «коворкінгом на мінімалках». Сидів і працював, де доводилось: на лавочці, на камені, на землі. Головне — зарядити ноутбук і щоб сонце не засвічувало екран.

У нашій компанії всі працюють віддалено, тому колегам не важливо де ти, головне — виконуй задачі. Перш ніж вийти з дому, я проводжу дзвінки в скайпі, надсилаю звіти, а вже тоді йду в парк. Це надихає мене більше, ніж сидіти в задушливому офісі та ще й слухати галас колег.

Локація: Бровари, парк Перемоги
Відкрив для себе роботу на природі під час карантину

Однак для мене обов'язково впродовж роботи декілька разів встати, пройтися, перекусити й випити кави. Часом я йду додому, щоб зарядити ноут і поїсти, але можу замовити доставку та влаштувати пікнік посеред робочого дня. Мені такий розклад підійшов ідеально. Планую продовжити дотримуватися його і тоді, коли закінчиться карантин.

Працюєшь в лісі, де не купити навіть кави? Raketa врятує від голоду та спраги!

Теперь Raketa доставляє з «МакДональдз»! Сашко вирішив скористатися цією можливістю і замовив новий український бургер, картоплю та напій.

Діана
Швець

До карантину я не практикувала роботу поза квартирою. Вже рік живу на Лук'янівській і завжди поглядала на людей, які працюють в парку Бабин Яр з ноутбуком, тож вирішила й собі спробувати. Перший досвід був не дуже крутим. Біля мене бігали діти, гучно розмовляли люди й взагалі пішов дощ. Пізніше я почала брати з собою навушники, а коли люди зникали — слухала музику міста.

Виявилося, що робота на природі дає тобі відчуття свободи та пришвидшує потік думок.

Під час роботи в офісі ти обмежуєш себе не тільки фізично, а й морально. Часом хочеться хоча б «вийти у вікно», щоб побути на свіжому повітрі та відчути свободу думок. Тоді як в парку ти вимикаєш телефон та поринаєш у стан «робота на відпочинку». На мій погляд, продуктивність взагалі не падає, а контроль часу посилюється. Все тому, що в парку ти не будеш працювати до 22:00. Основні переваги такої роботи: спрощення концентрації на думках та лабрадори, що бігають поруч.

З собою завжди маю воду, покривало, перекус, книгу, зарядки, блокнот, телефон, косметичку, окуляри та колонку. Книгу беру, щоб робити перерви між задачами на 15-20 хвилин, це допомагає перемкнутися. Набір речей може змінюватися залежно від планів після роботи або погоди.

Харчуюся зазвичай перекусами. Це може бути батончик, банан, шоколад або лаваш і хумус. Іноді замовляю доставку. Коли захотілося чогось із закладу не поруч, круто, що твій обід приїздить до тебе за 40 хвилин.

Локація: Київ, Бабин Яр
Роботу на природі вперше спробувала під час карантину. Це допомогло краще пережити ізоляцію та відкрити нові місця.

Діана полюбляє Unit Cafe за каву та бургер з креветками.

Мій топ порад для роботи на природі:

Не втикати в телефон. Коли навколо парк — легко відволіктися, але не забувайте, що прийшли сюди працювати;

Знаходити правильні місця. Щоб не змінювати місце щогодини, одразу шукайте таке, де буде зручно працювати весь день;

Завчасно подумати про перекус. Про нього часто забувають, але для продуктивної праці мозку організму потрібні ресурси;

Брати з собою друзів. Головне не перетворюйте це все в тусовку, адже у тоді день не буде продуктивним.