На третій рік повномасштабного вторгнення стало складніше утримувати увагу на війні, особливо на допомозі Збройним силам України. У той час, як американські конгресмени повернулися з великодніх канікул і знову обговорюють фінансову допомогу Україні, російські війська просуваються вглиб України на сході, а оборонна сфера країни заручається підтримкою з боку Ірану, Китаю та Північної Кореї.
В Україні ж, згідно з опитуванням 98 компаній української технологічної сфери від AIN.UA, сума донейтів на армію у 2023 році зменшилась на 78% (порівняно з 2022 роком). Втім, українські IT-компанії надалі акумулюють кошти на підтримку армії — з початку повномасштабного вторгнення загальна сума донейтів від компаній склала 10,43 млрд грн.
Хто скільки донейтить і куди скеровують кошти — читайте в дослідженні AIN.UA, підготовленому за підтримки OSINT-спільноти Molfar.
Попри те що редакція AIN.UA та OSINT-спільнота Molfar дослідили та перевірили всі можливі джерела, аби надати точну та повну інформацію, ми усвідомлюємо обмеження звітування. Тож якщо ви знайшли неточність або маєте додаткову інформацію щодо благодійних внесків та іншої фінансової підтримки від IT-компаній, напишіть нам на yub@ain.ua. Оновлені дані ми додамо в наступну публікацію.
Загалом ми опитали
98 компаній, яких обрали за такими критеріями:
у штаті є співробітники-українці
компанії не працюють в «сірих» нішах: adult, gambling, betting, crypto тощо.
є головний офіс або R&D-центр в Україні
кількість співробітників понад 200 людей;
Для дослідження редакція використала звіти щодо фінансової підтримки ЗСУ, публічні заяви, відкриті джерела (офіційні сайти, соцмережі та згадки в новинах і пабліках). Додатково опитали компанії за допомогою анкетування.
Також ми визначили приблизний дохід за 2022-2023 роки, відсоток загального донейту від суми доходу*, період донейтів, регулярність і призначення підтримки, залучення інших людей і співробітників до зборів.
Розрахунок відсотка донейту відбувався за допомогою джерел доходу компанії (якщо компанія має юридичну особу, дані отримали зі звітності; якщо немає — дані винесли зі звітності іноземної юридичної особи, в разі наявності доступу до цієї інформації). Якщо відсоток донейтів перевищує 100% від доходу, то в сумі неможливо виокремити внесок компанії від інших або ж компанія не внесла даних усіх юридичних осіб.
Скільки власних коштів витрачають компанії на донейти
З усіх 98 досліджених компаній лише 65 публічно комунікують суми своїх благодійних внесків. У першу таблицю увійшли IT-компанії, які найбільше донейтять із власних рахунків, без залучення співробітників чи партнерів.
~млн, грн, 2022
~млн, грн, 2023
дані, які редакція використовує в таблиці, отримали в ході опитування від AIN — ці дані розташовані в останній колонці. У дужках поряд вказана сума, яку підрахували за звітами та заявами в соцмережах.
відсоток розраховувався від суми доходу за 2022 та 2023 роки, оскільки аналізували донейти за весь період з початку повномасштабного вторгнення;
з переліку виключили Metinvest Digital, оскільки в загальній сумі донейтів в 4.8 млрд грн неможливо відокремити донейти;
EPAM Systems вказали суму допомоги, яка включає підтримку громадам та освітні ініціативи.
71 компанія скеровує гроші на військову допомогу: дрони, зброя, автівки.
68 займаються гуманітаркою та допомогою тваринам; ще 58 спрямовують кошти на спорядження: рації, бронежилети, павербанки, одяг для військових. 53 компанії — на медичну допомогу.
Загальний донат від компаніїї, «зібраний з інших», млн грн
Загальний донат від компаніїї, «зібраний з інших», млн грн
Гуртові донати
У цю категорію входять збори компаній із клієнтами, співробітниками та партнерами, а також благодійні фонди, громадські організації чи волонтерські ініціативи, які створила компанія.
Перше місце в категорії займає monobank з ~1.16 млрд грн. На другому місці з ~250 млн грн — MacPaw. Далі йде Uklon, який зібрав ~180 млн грн від початку повномасштабного вторгнення.
Крім того, згідно з публічною звітністю, компанія NIX «спільно з друзями та партнерами» зібрала ~1.3 млрд грн. Відповідно до заяв її представників, вони не співпрацюють з благодійними фондами для закупівель обладнання на передову, а роблять це власними силами. Ми отримали докази, що компанія фінансово допомагає війську, втім, не змогли незалежно підтвердити або спростувати інформацію щодо суми, яку NIX передали.
Загальний донат від компаніїї, «зібраний з інших», млн грн
Донейти від співробітників
Найбільше задонейтили співробітники AMC Bridge, які підтримали ЗСУ на близько 48 млн грн. На другому, третьому і четвертому місцях — Capgemini Engineering, GlobalLogic і Ciklum з 13, 12.6 і 12 млн грн відповідно. П'ятірку закриває Trinetix з 9 млн грн.
Загальний донат від співробітників компаніїї, млн грн
Загальний донат від співробітників компаніїї, млн грн
Загальний донат від компаніїї, «зібраний з інших», млн грн
Як компанії конвертували донейти
Найбільш популярним типом допомоги є грошова — 15 компаній переказували кошти на благодійні потреби. Ще 14 закуповували спорядження, військові товари, медицину та гуманітарні речі. Три компанії безплатно розробили програмне забезпечення.
15 компаній організовують власні збори, 10 лише поширюють. 9 компаній організовують збори у співпраці з благодійними фондами.
Власні ініціативи компаній
З початком повномасштабного вторгнення деякі компанії створили власні волонтерські хаби: SQUAD Help Center, MacPaw Foundation, волонтерська служба Appflame,
«Victory. Evo Company»,
ПУМБ,
Sombra for Ukraine та навіть фонди: Святослав Літинський з Abto Software запустив ініціативу із закупки автомобілів, а співробітник Plarium заснував БФ «На варті UA».
В 2024 Netpeak Group створили 31 Group – групу соціальних проєктів, діяльність яких спрямована на допомогу громадянському суспільству та розвиток культури корпоративно-соціальної відповідальності (КСВ) в Україні. До складу 31 Group входять платформа «Моє Місто», проєкт GladPet з адопції тварин, акселератор з краудфандингу «Місто Змін» та платформа для мілітарних проєктів «Доповідай».
Не відстають і компанії, які також запустили фонди, платформи або проєкти.
Sigma Software (фонд «Sigma Software Unity Fund»);
Symphony Solutions (фонд «Stand by Ukraine Foundation»);
Genesis (БФ «Genesis for Ukraine»);
Brightgrove (фонд «Bright Volunteers»);
Promodo (проєкт «KHART»);
SKELAR (фонд «Skelar Foundation»);
AltexSoft (проєкт «(Не) З неба»);
Brainstack_ (БФ «1% від винагороди»);
Customertimes (фонд «The Give Back to Ukraine»);
Intellias (фонд «Intellias Foundation for Change»);
Ciklum (ініціатива «From Patriots to Patriots»);
Abto Software (однойменний благодійний фонд);
Onseo (БФ «IT для перемоги»).
EVO створила платформу для поширення зборів Help Volunteer, а в партнерстві з Kabanchik.ua — платформу пошуку допомоги у відновленні житла «Підмога». Платформу для зборів запустили і волонтери компанії EPAM Systems — Help UA Foundation.
Компанія Zoolatech започаткувала два корпоративних благодійних проєкти: ініціатива благодійних забігів ZoolaRun та ZoolaCare — ініціатива зборів коштів на потреби громад, де перебувають працівники компанії.
TechMagic ініціював акцію Day4Defenders — пропонують спрямувати заробітну плату за один робочий день на потреби ЗСУ. Співробітники Apriorit відкрили магазин хендмейд-товарів Bawowna Club, гроші з продажу яких скеровують на армію.
Компанія Svitla Systems започаткувала 12 річних стипендій на навчання в Українському католицькому університеті для студентів, чиї батьки загинули на фронті.
Благодійні продукти компаній
У 2022 році Master Of Code Global створили бот, що видаляє повідомлення про рух української техніки, локації блокпостів, координати прильотів. Один зі співробітників компанії також організував виробництво спорядження.
CHI Software
запустили безоплатний додаток-квіз Be with UA. Користувачі дивляться рекламу, кошти від якої компанія скеровує на ЗСУ. Середній донейт за місяць становить $150-200.
monobank
запустив новорічну акцію «Потруси ялинку»: користувачі грають у мінігру, «трясуть ялинку (телефон)», а зібрані в процесі кошти (кількість залежить від тривалості «трясіння») банк переказує на ЗСУ.
Не знайшли або не змогли незалежно перевірити наявність донейтів
VOKI Games — розробник ігор, який входить до складу геймдев-компанії Playrix, заснованої росіянами. Восени 2022 компанія заявила про вихід з росії та білорусі. Станом на вересень 2023-го в компанії стверджують, що робота на цих ринках припинена.
Це компанії, аналіз щодо яких не дав жодної достовірної інформації про донейти.
Software MacKiev (CMK) — розробник власних застосунків;
Clario — розробник застосунків у сфері кібербезпеки;
ISD — outsource розробник.
Kasta — E-commerce платформа;
Компанії, що можуть зберігати офіси в білорусі та росії, але мають представництво в Україні
Станом на квітень 2024 року американська IT-компанія Intetics, окрім офісів у США, Німеччині, Польщі та Великій Британії, працює в Києві, Львові та Харкові, а також у столиці білорусі, країні-союзниці росії.
Згідно з відгуком на DOU, підтримували українську армію: у квітні 2022 співробітники зібрали $20 тисяч для ЗСУ, рятувальників і постраждалих цивільних.
Крім того, у компанії збирали гроші для фонду «Повернись живим», суму яких обіцяли подвоїти. Однак даних, чи зробили це, немає.
Також у 2022 році компанія разом з фондом «Карітас Маріуполь» організували поїздку для дітей із Маріуполя, Волновахи та інших постраждалих населених пунктів до дитячого табору в Карпатах.
За інформацією з Linkedin, розробник ігор G5 Entertainment має в штаті 99 росіян. У липні 2022 один зі співробітників у відгуку на DOU згадував, що всередині компанії проводились збори на ЗСУ, однак підтверджень немає.
У жовтні 2023 Gamedev DOU опублікували внутрішній лист СЕО компанії, а також листування в робочому чаті про те, що компанія повертається на російський ринок.
Ексспівробітники компанії зазначали, що після повномасштабного вторгнення компанія не організувала евакуації, у робочих чатах з росіянами видалила інформацію про війну та не закрила свої офіси в Калінінграді та Москві.
Скільки донейтять технологічні компанії в Україні — дослідження за час
повномасштабного вторгнення
